У квітні ми розпочали серію особливих зустрічей у межах ініціативи Future Horizons – подій, що відкривають розмову про українську ідентичність як ресурс нашої стійкості. У знакових історичних місцях Києва ми разом із експертами досліджуємо, чим є ідентичність сьогодні — для бізнесу, культури, суспільства.

У компаніях Спілки працюють не просто фахівці, а носії цінностей, які допомагають будувати сильну та конкурентну Україну. На FutureHorizons ми переосмислимо, як бізнеси, культура та історія взаємопов’язані та чому це важливо сьогодні, — зазначила Наталія Микольська, виконавча директорка Diia.City United.

3 квітня в історичному просторі Києво-Печерської Лаври відбулась перша зустріч серії FutureHorizons 2025, присвячена нашій історії, культурі, традиціям — нашій ідентичності.

Ідентичність – це не теоретичний конструкт, це наш з вами персональний вибір, — такими словами розпочала свою лекцію Наталія Кривда, докторка філософських наук і професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

 

Ось деякі з ключових моментів лекції:

Національна культура — це ключ до національної безпеки

Професорка зосередила увагу на резолюціях ПАРЄ, ухвалених у 2024–2025 роках, які офіційно засуджують російську політику фальсифікації історії:

російська федерація здійснює систематичне викривлення, систематичний ревізіонізм і розповсюджує неправдиві твердження і нелегітимні вимоги для викривлення історичних документів. — Наталія цитує текст резолюції.

Вони на нас тренуються, — впевнена професорка. — Спроби росії спотворити, переглянути та перекрутити історію України підривають колективну пам’ять та ідентичність Європи в цілому.

Ці міжнародні документи, за словами спікерки, стають важливими інструментами захисту культурної пам’яті на глобальному рівні. Вона також наголосила на необхідності протидії таким спробам через освіту та популяризацію правдивої історії України.

Війна сенсів

«Інформаційна війна» — такий термін використовують українські і світові журналісти та інші медійні спікери. Професорка не погоджується із таким визначенням:

Ви можете мені розказати зараз, що було вчора в новинах, що відбулось? А що було позавчора? Насправді інформація приходить і виходить. — підкреслила спікерка, — А якщо я вам скажу «Розп’ятий мальчик в трусіках»? — Всім все одразу зрозуміло. Вам не потрібно згадувати, про що це. Тому, це війна смислів, це війна за право називати речі, надавати речам імена.

Професорка закликає протистояти таким заходам ворога та створювати не інформаційну, а саме смислову безпеки для себе — через освіту та популяризацію правдивої історії України:

Ви говорите про це зі своїми колегами. Ви говорите про це зі своїми дітьми. Ви говоріть. Бо це є цеглинки в основі нашої стійкості. Мені здається, що це дуже важливо.

Моделі ідентичності: український шлях

Посилаючись на британського соціолога Ентоні Сміта, професорка представила дві моделі ідентичності:

  1. Етнічна (незахідна, “через кров”) – базується на спільній історії, традиціях, релігії та культурі.
  2. Ціннісна (західна, “через вибір”) – дозволяє свідомо приєднатися до спільноти через прийняття її цінностей.

За словами лекторки, українська національна ідентичність формується на перехресті цих двох моделей:

Сьогоднішня наука приходить до того, що найефективніше – це формування української національної ідентичності через поєднання обох підходів. Нам дуже важливо вкорінення. Надто довго ми зазнавали приниження і заборон щодо української етнічної культури. З іншого боку, нам як спільноті дуже важливі цінності.

При цьому — додає спікерка — ми будуємо державу не на основі походження, а на основі практики спільних цінностей. І це робить нас частиною глобального світу.

Стратегії формування національної ідентичності

Спираючись на роботи експертки з ідентичності Монтсеррат Гібернау, спікерка виділила п’ять ключових напрямків формування національної ідентичності:

  1. Формування єдиного образу нації
  2. Запровадження нових символів і ритуалів
  3. Чітка громадянська політика — права і обов’язки
  4. Створення спільних образів “своїх” і “чужих”
  5. Розвиток національної системи освіти

Ми не маємо документу, який давав би якусь методологію, інструментарій, рамку для культурних завдань. Ні для шкіл, ні для університетів. Ми маємо з цим працювати. Ви у себе на роботі, вдома, в районі, в своєму бізнесі, з людьми, з якими ви працюєте – ви маєте це проговорити.

Про цінності

Спікерка також згадала про шість основних цінностей Європейського Союзу, підкресливши їхню схожість із тим, що є цінним для українців: гідність, свобода, демократія, рівність, права людини та верховенство права.

Професорка наголосила на важливості щоденної практики цінностей та закликала присутніх подумати над тим, як вони втілюють кожну з базових цінностей у їхніх компаніях:

Що для вашого бізнесу означає рівність? А гідність? Це все: від гідної оплати праці до страхування і чистого туалету. Свобода – де кордони відповідальності вашого проектного менеджера, продуктового менеджера? Як ви з цим працюєте? Це все здається тільки філософськими категоріями, але це реально наше життя.

Завершуючи лекцію, Наталія Кривда наголосила на важливості активної роботи з культурною пам’яттю:

Ми маємо працювати з культурною пам’яттю, насичуючи себе знаннями, правильно їх читаючи. Не даючи можливості ревізіонізму, не даючи їм переписувати нашу історію. Ми розпаковуємо реальний зміст. Ми усвідомлюємо гордість і зі своїми дітьми апелюємо емоційно до цього. Ми конструюємо ідентичність — докторка філософських наук Наталія Кривда.

Історична тяглість як основа української ідентичності

Лекція Наталії Кривди також представляє українську історію як неперервну традицію, що тягнеться від часів Київської Русі. Спікерка наголосила, що українські правителі завжди відчували себе спадкоємцями давньої традиції:

Жоден з гетьманів не говорив про створення української незалежної держави. Вони говорили про відновлення. Не було України в тому сенсі, як ми сьогодні про це говоримо, політичної національної. Але була тяглість традицій.

Далі була коротка оглядова екскурсія двома старовинними церквами на території Києво-Печерської Лаври.

____

Перша зустріч серії Future Horizons стала сильним імпульсом для роздумів про складні питання української ідентичності. Ми також отримали добірку рекомендованих матеріалів від Наталії Кривди – для подальшого занурення у тему.

Запрошуємо на наступні події Future Horizons, де ми продовжимо разом відкривати нові грані нашої культури, історії та цінностей у знакових місцях Києва — слідкуйте за нашими анонсами.

_________

Бажаєте мати доступ до ексклюзивних подій Спілки? 

Ставайте частиною нашої спільноти та користуйтесь всіма перевагами для учасників Diia.City United: нетворкінг, унікальні освітньо-культурні події, обмін корисними контактами, колективний захист, адвокація інтересів бізнесу та багато інших можливостей для зростання та розвитку. 

Готові дізнатись більше про участь у бізнес-спілці продуктових технологічних компаній Diia.City United? Напишіть нам на members@diiacityunited.ua.