Пітер Вестербака — співзасновник Slush, однієї з наймасштабніших стартап-подій світу, колишній CMO Rovio і творець глобального феномену Angry Birds. У Києві говорили з ним про молодь, освіту як основу державності та амбіції, з яких починається неможливе.
24 лютого 2022 року Вестербака прокинувся у Саллі, невеликому фінському містечку неподалік кордону з росією. Поки світ ще лише оговтувався від шоку, він із командою вже діяв: вони скупили всі бронежилети, які тільки змогли знайти у Фінляндії, і того ж дня відправили їх до польського кордону.
Наступним кроком став посібник для батьків і дітей про те, як упоратися з травмою. Перші 40 тисяч примірників надрукували українською та фінською, а згодом переклали видання ще понад двадцятьма мовами.
Ця історія не лише про підтримку України, а й про ключовий принцип Вестербаки як лідера: не чекати ідеальних умов, брати відповідальність і робити те, що вважаєш правильним.
27 липня 2026 року запросили Пітера Вестербаку на закриту зустріч із фаундерами та керівниками компаній-учасниць Спілки у Києві — це був його перший візит до України. Щиро дякуємо Валерію Пекарю за можливість поспілкуватися з Пітером наживо.
Після модерованої дискусії та Q&A-сесії учасники продовжили розмову із гостем у форматі нетворкінгу. Саме такі камерні зустрічі дають спільноті прямий доступ до лідерів світового масштабу та можливість обговорити з ними власні ідеї та виклики.
Зібрали найцікавіші думки Вестерабки — про бренди, освіту, світ без росії і принципи, за якими варто будувати компанії, екосистеми й держави.
Створюйте сильний бренд, а не лише продукт
Ключовий інсайт стратегії Rovio: маркетинг — це частина ДНК продукту.
Angry Birds стала 52-ю грою компанії. До глобального прориву команда шість років тестувала гіпотези, помилялася й накопичувала досвід. За словами Пітера, у Rovio все було маркетингом — і водночас нічого не було окремою маркетинговою функцією.
Фокус тримали не просто на продукті, а на цілісному світі бренду. Саме так Angry Birds перетворилася на дещо значно більше за мобільну гру: з’явилися анімація, іграшки, одяг, напої, тематичні парки та навіть колаборація зі Star Wars. Мета була амбітною: зробити так, щоб люди по всьому світу ставали амбасадорами досвіду Angry Birds, говорили про нього та ділилися з іншими.
Для українського tech-сектору це звучить як ніколи актуально. Світ уже бачить швидкість та якість наших DefTech-рішень, і цей прорив не виник із нуля — його фундаментом стали десятиліття розвитку продуктового технологічного бізнесу.
«Кого хвилює, що ви створили найкращу технологію у світі, якщо про неї ніхто не знає?»
Сьогодні на Україну дивиться весь світ, і ми просто зобов’язані конвертувати цю увагу у впізнаваність брендів, довіру, інвестиції та експансію на нові ринки. Вестербака закликає українських фаундерів голосно й системно комунікувати на міжнародних майданчиках — не лише про власні продукти, а й про саму Україну і силу нашої технологічної екосистеми.
Slush: молодь як рушій екосистеми
Історія Slush розпочалася з простого запитання: під час лекції в одному з провідних фінських університетів Пітер Вестербака запитав студентів, хто з них хоче заснувати компанію. Із шестиста слухачів руки тоді підняли троє. Решта прагнули спокійної кар’єри у корпораціях або державному секторі.
Для Вестербаки це стало тривожним дзвіночком:
Погано, якщо всі молоді люди хочуть тільки підтримувати статус-кво, адже справжня робота молоді — змінювати світ.
Покликана трансформувати цей світогляд, Slush перетворилася на грандіозне явище: нині подія щороку об’єднує тисячі засновників з усього світу та венчурні фонди з понад $4 трлн під управлінням.
Ключовий принцип Slush залишився незмінним — усе тримається на молоді. Близько 1600 волонтерів самостійно ухвалюють рішення, керують процесами, помиляються й відповідають за результат. Саме так екосистема виховує нове покоління фаундерів.
За словами Вестербаки, сильні спільноти не створюються наказом згори. Їм потрібні чітка мета, відкритість і простір для знайомств, обміну ідеями та запуску спільних проєктів.
Амбіція змінює спосіб мислення
Коли Angry Birds мала близько двох мільйонів завантажень, Пітер поставив команді наступну ціль — 100 мільйонів. На той момент вона здавалася божевільною: навіть Tetris за десятиліття не демонстрував таких темпів.
За 12 місяців Rovio дійшла до 50 мільйонів, а до березня 2011-го — до 100.
Пітер пояснює логіку так: мета в 10 мільйонів вимагала б лише трохи більше зусиль. А мета в 100 мільйонів змусила перебудувати мислення всієї компанії — відмовитися від дрібних кроків і шукати рішення, здатні дати непропорційно великий результат.
Якщо ви ставите ціль у 10 разів вищу — вам доведеться справді думати, як туди дістатися.
Про помилки Вестербака говорить так само відкрито, адже і вони є частиною зростання.
Коли Rovio вперше запустила лінійку іграшок Angry Birds, команда недооцінила попит і не вимкнула рекламу після того, як увесь запас був розпроданий — і отримала тисячі скарг напередодні Різдва.
Довелося найняти 20–30 студентів тільки для відповідей на пошту, а беклог розчищали ще до березня. Втім, навіть провал можна перетворити на конкурентну перевагу:
Ми мали ненавидіти цю помилку — але вона дала нам неймовірний рівень клієнтської підтримки, який виявився корисним у всьому, що ми робили далі.
Урок простий: помилку потрібно проаналізувати, зробити висновки й рухатися далі.
Освіта як фундамент свободи
Освіта для Пітера Вестербаки — це базова технологія державотворення. Здобувши незалежність від російської імперії у 1917 році, Фінляндія зробила ставку на школу як на простір формування нації. Вчитель мав не просто транслювати знання, а й виховувати громадян.
Ця філософія, описана у книзі Григорія Петрова «Фінляндія — країна білих лілій», — яка свого часу надихнула Ататюрка на модернізацію Туреччини, — працює безвідносно епохи.
Її ефективність довела й Естонія у 1991-му: заручившись підтримкою фінських колег, естонці повністю перезапустили систему підготовки вчителів. Тридцять років потому їхня система освіти — одна з найсильніших у світі.
За логікою Вестербаки, саме школа є ключовим інструментом деколонізації. Вона повертає суспільствам втрачену ідентичність та закладає фундамент для формування незалежних інституцій.
Немає нічого неможливого
Між Україною та Фінляндією Пітер Вестербака вбачає багато спільного: обидві країни знають, що означає виборювати незалежність і формувати власну ідентичність, живучи поряд із росією. Саме тому він не вважає припинення вогню достатньою амбіцією для України та Європи.
Фінський підприємець та візіонер упевнений: стійкий мир можливий тільки після деколонізації російської імперії, і прогнозує такий сценарій до 2028 року.
Свій нинішній проєкт Вестербака називає «світом без росії» — світом без імперії, яка знову і знову атакує сусідів. Інструмент для цього Пітер обрав послідовно: ті самі «Білі лілії» сьогодні все активніше читають і обговорюють у регіонах, які досі живуть у статусі колоній російської імперії.
Звісно, скептиків щодо таких планів не менше, ніж колись на старті Angry Birds чи Slush. Але логіка візіонера залишається незмінною: спершу формулюєш амбітну ціль, яка змушує мислити інакше, а потім — рішуче дієш.
