16-17 вересня у Львові відбувся Brave1 Defense Tech Valley 2025 – івент, що став справжнім епіцентром глобальних оборонних інновацій із вражаючим масштабом. 

Подія зібрала понад 6000 учасників з 50+ країн: представників сотень оборонних стартапів та лідерів відомих технологічних компаній, інвесторів та військових. 

Долучилися до великого саміту і учасники Diia.City United — зокрема, Sine Engineering, General Cherry, Taf Industries, Tencore, L7 Simulators, Viriy, Skyfall, які працюють у ніші defense tech. Спілка також була присутня: окрім стенду в експозоні, ми провели круглий стіл з інвесторами, спільну подію з учасниками MITS Capital, а також виступили на сайд-івенті Molfar.

Однією з центральних подій саміту стала офіційна панельна дискусія на тему «Aligning investor expectations with the realities of Ukraine’s wartime defense industry» («Узгодження очікувань інвесторів з реаліями оборонної індустрії України під час війни»). 

Модерувала круглий стіл виконавча директорка Diia.City United Наталія Микольська, а до дискусії долучилися провідні міжнародні та українські експерти з MITS Capital, Green Flag Ventures, D3, Resist UA, CzechInvest, Himera, AEQUO та ін.

Головна тема стратегічної сесії — як перейти від ситуативного реагування на виклики війни до побудови глобальних технологічних лідерів. Наталія окреслила три ключові питання для обговорення:

  • чого очікують інвестори від українського defense-tech 
  • як одночасно розвивати індустрію і будувати стійкі бізнес-моделі з експортним потенціалом
  • «слон у кімнаті» — що чекає галузь після закінчення війни

Інвестори готові вкладати, але їхні очікування зросли

Учасники погодилися: українська defense-tech екосистема переживає експоненційне зростання. Капітал активно надходить, причому вже не тільки від нішевих фондів, а й від великих американських венчурних гравців. 

Яскравий приклад — нещодавня інвестиція в українську компанію Swarmer: її раунд очолив нью-йоркський фонд, який раніше не був частиною місцевої екосистеми.

 

«Це чіткий сигнал, що інтерес до українських розробок вийшов на глобальний, мейнстримний рівень», — відзначила Дебора Фейрламб з Green Flag Ventures.

 

Водночас ця нова хвиля капіталу стала більш вимогливою: інвестори шукають амбітні, технологічно складні рішення, що виходять за межі вже насиченого ринку дронів. У фокусі наразі: захищені комунікації, радари, засоби радіоелектронної боротьби та ракетні технології.

Водночас спікери наголосили: аби міжнародні гроші продовжували надходити, Україна має генерувати власні успішні історії — і залишати успіх вдома. 

 

«Україні потрібні власні великі оборонні компанії – «прайми» – замість продажу перспективних стартапів іноземцям», акцентував Перрі Бойл (MITS Capital). 

 

За його словами, зараз у нас «більше венчурних фондів, ніж вдалих екзитів», тож настав час змінити підхід. Якщо вперше за 30 років міжнародні інвестори зароблять гроші в Україні, це створить потужний прецедент.

Прихід зовнішнього капіталу підкріплюється і сильною внутрішньою базою: як підкреслив Роман Сульжик (Resist.UA), локальні фонди сьогодні відіграють унікальну роль, забезпечуючи швидкі інвестиції на ранніх стадіях ще до того, як ними зацікавляться великі західні VC. 

За його словами, успіх наших оборонних технологій підвищить інвестиційну привабливість країни в цілому. Крім цього, успішні українські компанії, які генерують значний грошовий потік, мають спрямовувати його не лише на R&D, а й на глобальну експансію через поглинання.

 

«Ми хочемо бачити більше засновників, які думають: а як щодо того, щоб купити крутий європейський стартап і таким чином розпочати глобальну експансію?» — закликав Антон Верховодов (D3).

 

Ця глобальна амбіція підкріплена унікальною перевагою України, про яку нагадав Михайло Рудомінський (Himera): наш внутрішній ринок став «найчеснішим у світі».

 

«Якщо ви можете стати переможцем на українському ринку зараз, ви отримуєте відшліфований діамант», — справедливо відзначив Михайло.

 

За його словами, наш внутрішній ринок став «найчеснішим у світі». Адже рішення, ефективність яких доведена у найскладніших умовах реального бою, матимуть великий попит на міжнародній арені.

«Слон у кімнаті» — що буде після війни?

Окрему увагу учасники дискусії присвятили експортним обмеженням та повоєнному майбутньому галузі. 

Експерти погодилися, що експортний контроль — не унікальна проблема України, а типова практика оборонної індустрії у світі. Питання радше в іншому: нині бракує чіткої комунікації та політики держави щодо того, що і як можна експортувати під час війни. 

 

«Наше головне завдання — спонукати уряд відповісти на просте запитання: що відбувається з експортом?», — наголосила модераторка Наталія Микольська. 

 

За її словами, ясність у цьому питанні є ключем до довгострокового планування компаній та залучення стратегічних інвестицій. 

Інвестори також підкреслюють, що чекати кінця війни для виходу на зовнішні ринки неможливо. 

 

«Чекати завершення війни, щоб дозволити експорт, — це жахлива політика», відверто заявив Перрі Бойл. 

 

На його думку, дозволяти та заохочувати експорт у тих сферах, де внутрішні потреби Сил Оборони задоволені, потрібно вже сьогодні. Тільки так українська оборонна промисловість може стати опорою післявоєнної економіки.

Центральним питанням  інвесторів залишається стратегія розвитку бізнесу після завершення війни. Усі фахівці розуміють, що обсяги внутрішніх замовлень неминуче будуть скорочені. Тож потрібно вже зараз готувати стратегію диверсифікації: налагоджувати міжнародні партнерства, відкривати для себе нові ринки та ніші, щоб пом’якшити перехід у мирний час.

Важливо, що західні партнери не лише інвестують — вони готові інтегрувати українські інновації у свої оборонні екосистеми. 

Висновки та наступні кроки

Дискусія стала відправною точкою для розробки конкретного плану дій. За підсумками розмови, узгодили три наступні кроки:

  1. Розробити стратегічні тези (talking points).
    Створити узгоджений наратив для ключових міжнародних майданчиків (країни G7), аби правильно й чітко позиціонувати українську defense tech індустрію у світі.
  2. Створити «інвестиційний посібник» (playbook).
    Сформувати набір чітких відповідей на найпоширеніші питання та запити іноземних інвесторів щодо корупції, юридичних аспектів та експортних обмежень. Готові практичні роз’яснення допоможуть нашим засновниками почуватися впевненіше під час пітчів закордоном, та стане дорожньою картою для потенційних інвесторів, які потребують більше інформації для ухвалення рішень.
  3. Ініціювати окремий діалог про глобальні амбіції.
    Провести цільову зустріч, присвячену стратегіям масштабування, M&A та розбудові українських “праймів”. Мета – напрацювати рекомендації, які допоможуть нашим стартапам опанувати необхідні компетенції для виходу на світові ринки

 

Diia.City United готова стати платформою для втілення цих домовленостей. 

Ми переконані, що спільними зусиллями ми зможемо не лише посилити захист країни, але й побудувати потужну, інноваційну оборонну галузь як фундамент для повоєнної економіки України.