Світ увійшов у період стрімких змін. Загострення на Близькому Сході, нові безпекові конфігурації, вибори у країнах-партнерах України та хаос на міжнародній політичній арені — усе це принципово змінює економічний, безпековий і технологічний ландшафт у світі. Як глобальні трасформаційні процеси впливатимуть на нашу країну та які можливості вже створюють для українського tech-бізнесу?
Розбиралися на ексклюзивній зустрічі «Діалоги: Україна — світ» разом із лідерами компаній-учасниць нашої Спілки.
До обговорення запросили топових українських експертів із різною професійною перспективою: дипломата Вадима Пристайка, військово-політичного аналітика Олександра Мусієнка, інвестиційного банкіра Сергія Фурсу, Dragon Capital, та сходознавця Ігора Семиволоса, Центр близькосхідних досліджень. Модерувала зустріч Наталія Микольська, виконавча директорка Diia.City United.
Ділимося головним із розмови.
«Не третя світова — але ніхто не знає, що буде далі»
Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень, одразу визначив правильну назву тому, що відбувається. Це — велика регіональна війна, і вона не ізольована.
«Ключові гравці тут — Ізраїль та Іран. Іранська концепція оборони передбачала, що війну треба вести на чужій території. У Сирії, Іраку, Лівані — вони програли. І тепер війна прийшла безпосередньо в Іран.»
За словами експерта, вже до кінця березня можуть з’явитися маркери, що чітко окреслять найімовірніший сценарій розвитку подій.
Для України тут висновок однозначний: Іран і досі постачає росії шахеди й компоненти до них, тому швидка поразка режиму — в наших інтересах. Але є й очевидні ризики, про які говорили відверто.
Патріоти, перехоплювачі, пріоритети
Олександр Мусієнко пояснює: для України найбільшим безпековим викликом стає конкуренція за ракети-перехоплювачі. Доктрина НАТО ніколи не передбачала такої їх кількості, яку потребує Україна. А США до того ж переорієнтовують постачання для захисту власних баз на Близькому Сході. Експерт нагадує:
«За січень Росія випустила по нашій країні 91 балістичну ракету. Математика жорстка, альтернативи американському озброєнню поки немає»,
Мусієнко вважає ситуацію складною, але керованою, — особливо в разі, якщо конфлікт на Близькому Сході швидко піде на спад. Водночас він нагадав, що самими повітряними кампаніями без наземного просування неможливо вирішити конфлікт ані в Ірані, ані в Україні.
Економіка: кому добре, кому погано
Сергій Фурса охолодив і панікерів, і оптимістів. За його словами, безпосередній вплив конфлікту на Близькому Сході на Україну порівняно обмежений — прискорення інфляції та зростання ціни на пальне.
«Dragon Capital переглянув прогноз ціни на нафту з $65 до $80 за барель і додав 0,8% до очікуваної інфляції», — каже Фурса.
Набагато серйознішою загрозою для нас є неочікувані надходження до російського бюджету. Ще й саме у той момент, коли їхня економіка тільки-но починала розсипатись. За підрахунками Фурси, лише за перші дні ескалації у Перській Затоці, росіяни отримали приблизно $5 млрд надходжень понад план. Разом з тим, поступово зростає і загроза глобальної рецесії:
«Якщо конфлікт не піде на спад вчасно (прим. орієнтовно до кінця березня) — наслідки світ відчуватиме роками», підсумував економіст.
«Золота акція» українського defence tech
Наталія Микольська акцентувала: раунди фінансування іноземних інвесторів у вітчизняні defence tech компанії відбувалися ще до ескалації у країнах Перської затоки. Тепер інтерес до нашої країни у регіоні зростає кратно.
Олександр Мусієнко про наш головний актив:
«Зараз є вікно можливостей — показати і підготувати країни до воєн майбутнього. Це наша золота акція, якої в них ще немає. Проте вікно можливостей буде закриватися — поступово, але невідворотно.»
Вадим Пристайко, як президент компанії UForce, додає:
«Поки кожним дроном керує оператор вручну, технологія ще далека від зрілості. Нинішній ажіотаж — хайп, і він короткочасний.»
Але є і системна можливість, про яку говорила Наталія Микольська: відкриття експорту озброєнь. За її словами, це може мати значний вплив на ВВП нашої держави та залучення валютної виручки, якщо модель буде простою і зрозумілою.
Експорт озброєння: або просто і зрозуміло, або ніяк
Для українських оборонних компаній критичним є відкриття контрольованого експорту і наша Спілка продовжує актиний діалог на цю тему із представниками влади. Позиція сектору очевидна: модель має бути максимально простою.
«Відкриття прозорого експорту зброї з України може мати більший вплив на ВВП, ніж багато інших ініціатив. Але для цього потрібна зрозуміла модель — як експортне мито: ти знаєш ціну, платиш відсоток, конкуруєш якістю. Все. Ось що реально може спрацювати.» — підсумувала Наталія Микольська.
Угорщина та мистецтво дорослішання
В контексті останніх новин поговорили й про стосунки України з Угорщиною та про політику Орбана. Вадим Пристайко закликав до холодного раціоналізму:
«Нам треба перестати постійно троллити партнерів — якими б вони не були. Ми лише переносимо голоси на бік Орбана, бо угорці сприймають наші заяви як особисту образу».
Ігор Семиволос додає: в Угорщині активно працюють російські політтехнологи, які спеціалізуються на рефлексивному управлінні, знають реакції, провокують їх — і чекають. Тож зараз ми зобов’язані бути нудними, переконаний Семиволос:
«Коли я чую, що українська держава практично не реагує на провокативні заяви Орбана — для мене це найкращий комплімент.»
