Щоб в Україні зʼявлялося більше «єдинорогів», потрібен надійний фундамент зі стартапів. Тож спільно із Міністерством цифрової трансформації, Українським фондом стартапів (USF) та SET University провели ексклюзивну подію, де розповіли та на прикладах показали, як молодим tech-компаніям ефективно використовувати простір Дія.City на кожному етапі розвитку.

16 квітня у Kyiv Global Government Technology Center зібрали технологічних підприємців, які прагнуть масштабувати свій бізнес у межах прозорої юрисдикції, на воркшоп «Дія.City для startups».  

Ділимося головним зі спільної з партнерами події.

Стартапи — це стратегічний пріоритет держави

В Україні сьогодні близько 66 стартапів на один мільйон населення.

Наталя Денікеєва, заступниця Міністра цифрової трансформації, називає зростання цього показника однією зі стратегічних цілей відомства:

Насправді, це дуже поганий показник. І це величезна area for development, тому що ми дуже хотіли наблизитись до середнього показника по Європі, а в Європі це — 500.

 

Щоб досягти такого ж рівня, держава активно фінансує торгові місії, які за перший квартал 2026 року принесли українським компаніям понад 2,5 мільйона євро попередніх інвестиційних комітментів. Дія.City є центральним інструментом у цій роботі. Олена Дьяченко, експертка з аудиту та операційна директорка Спілки пояснює:

Елемент англійського права — це саме та частина можливостей простору, яка дозволяє структурувати інвестиції в українську ТОВ за міжнародними стандартами.  

 

Ірина Заболотна, заступниця директора Фонду розвитку інновацій, розповіла про спільну з ЄС та Expertise Française програму Startup Edge та нові ініціативи для компаній у DeepTech, EdTech та GreenTech, — які дозволяють залучати від 20 до 40 тисяч євро.

Руйнуємо міфи: «Дія.City — лише для таких як Ajax та Genesis»

Виконавча директорка Diia.City United Наталія Микольська рішуче спростовує міф про те, що простір Дія.City створений лише для великих гравців:

Дія.City для стартапів дає чи не один з найбільших ефектів. Особливо, якщо ви знайдете правильну форму приєднання.

 

Статус резидента дозволяє суттєво зменшити витрати на оподаткування найму, легально реінвестувати прибутки та бронювати критично важливих фахівців навіть у невеликих командах.

Отримати статус резидента простору зовсім нескладно: процедура займає до 10 робочих днів. До того ж, команда Дія.City сьогодні працює як повноцінний бек-офіс та адвокат українських технологічних компаній, супроводжуючи їх на кожному етапі.

Воркшоп: як оптимізувати бізнес-модель

Практичну частину події провели Олена Дьяченко, операційна директорка Diia.City United, та Світлана Сулковська, Head of Legal нашої Спілки. 

Нова команда з 8 інженерів щойно зареєструвала компанію; стартап виходить на перші продажі — на реальних кейсах компаній спікери розібрали, як працюють механізми простору.

 

зображення спікерів — Олена Дьяченко та Світлана Сулковська
Світлана Сулковська, Олена Дьяченко

Ось ключові інструменти, які стартапи використовують вже зараз:

  • Податок на виведений капітал (ПНВК): ви сплачуєте 9% лише тоді, коли виводите дивіденди. Доки реінвестуєте прибуток у розвиток, корпоративний податок сплачувати не потрібно.
  • Інструменти англійського права: Дія.City легалізує такі механізми як конвертована позика (convertible loan) та опціони. Це робить корпоративну структуру компанії кристально прозорою та дає можливість залучити міжнародного інвестора, залишаючись в Україні.
  • Захист інтелектуальної власності (IP): завдяки гіг-контрактам майнові права на розроблений продукт за замовчуванням належать компанії-замовнику, а не розробнику. Це перший пункт у due diligence для будь-якого іноземного фонду.
  • Бронювання: резидентство Дія.City є однією з умов отримання статусу критичності. Для стартапу, де кожна людина виконує 3–4 функції, це надвжливо.

Пам’ятка: Дія.City для стартапів 

Щоб зайти в простір зі статусом «стартапу», компанія має відповідати базовим критеріям: