5 травня лідери технологічних компаній зустрілися із радником міністра оборони з питань підвищення ефективності використання безпілотників на фронті. Сергій Стерненко розповів учасникам Спілки про нові пріоритети МОУ та зміну запитів фронту. Говорили також про перспективи розбудови української оборонки, цифровізацію армії, залучення цивільних інновацій для потреб Сил оборони і, звісно, про дрони. Ділимося короткими підсумками закритої зустрічі.
Технологічна експертиза дедалі більше визначає перевагу на полі бою.
Якщо у перші роки повномасштабного вторгнення бізнес підтримував сектор оборони ресурсами, то сьогодні ця взаємодія переходить на новий рівень. Компанії створюють продукти, адаптують інженерні компетенції, інвестують у R&D та шукають моделі масштабування, які можуть змінювати ситуацію на фронті вже зараз.
Пріоритети МОУ
Одним із ключових акцентів зустрічі стала нова логіка управління ресурсами в обороні. За словами Сергія Стерненка, Міністерство оборони переходить до значно більш вимірюваного підходу:
Першочергово ми маємо ввести математику війни, трекати абсолютно усе, вимірювати все, що можна вимірювати під час війни.
Йдеться про жорсткий аудит наявних потужностей, цифровізацію обліку та оцінку ефективності засобів, процесів, рішень та управлінських моделей через їхній реальний вплив на полі бою.
Для виробників оборонних технологій ці зміни фіксують новий стандарт конкуренції. Недостатньо створити технологічно складний продукт — потрібно довести його результативність через об’єктивні метрики: ефективність ураження, операційну надійність, швидкість масштабування та економічну доцільність застосування на фронті.
Перевагу отримуватимуть рішення, які забезпечують максимальний ефект за оптимальних витрат.
Як змінюються потреби фронту
Паралельно трансформується і запит Сил оборони. Базові пілотовані рішення потроху поступаються місцем розумним автономним системам. Розробники дедалі більше фокусуються на deep tech — штучний інтелект, комп’ютерний зір, оптична навігація, захищений зв’язок тощо.
Сергій Стерненко також окреслив ширше бачення технологічної переваги України: ми маємо перемагати ворога одночасно в кількох доменах — сухопутному, повітряному, морському, кібернетичному та когнітивному.
Для цивільних технологічних та ІТ-компаній це відкриває новий простір застосування компетенцій. І саме цивільний сегмент сектору може бути джерелом швидких, прикладних та масштабованих рішень для оборони.
Безпілотні системи як ключова технологічна перевага
Окрему увагу під час зустрічі приділили впливу безпілотних систем, який у сучасній війні лиш зростатиме.
«Безпілотники стали новою ядеркою, новою зброєю масового винищення, яка стає все більш небезпечною», — вважає Стерненко.
Саме тому ефективність дронів, автономних систем та пов’язаних із ними технологій дедалі більше впливатиме на державні замовлення, інвестиційні рішення та R&D-пріоритети компаній.
Стратегічне завдання держави й бізнесу сьогодні — вибудувати систему, яка одночасно захищатиме безпекові інтереси України, підтримуватиме розвиток внутрішнього виробництва та відкриватиме компаніям шлях до міжнародних контрактів.
Що стримує розвиток defence-технологій
Один із важливих блоків дискусії стосувався бар’єрів, які стримують масштабування оборонних технологій.
Для приватних операторів критично важливими залишаються прозорі процедури роботи з вибуховими речовинами, зрозумілі механізми тестування, а також зрозумілі правові алгоритми для розгортання приватних систем протиповітряної оборони.
Український технологічний бізнес вже має капітал, команди, інженерну експертизу й готовність інвестувати у стартапи, виробничі потужності та нові моделі співпраці з сектором оборони. Але для масштабування цього потенціалу потрібна передбачувана інституційна рамка — зі справедливими правилами доступу до тестування, виробництва, закупівель, експорту та взаємодії з державою загалом.
Що далі?
Для учасників Diia.City United такі зустрічі — це не лише майданчик для діалогу, а й інструмент синхронізації зі стейкхолдерами. Чим точніше компанії розуміють реальні запити сектору оборони, тим швидше вони можуть переглядати продуктові напрями, переспрямовувати інвестиції та створювати рішення, які мають практичну цінність вже зараз.
Український технологічний бізнес природно стає повноцінним партнером держави у формуванні оборонної спроможності. І саме від якості взаємодії між бізнесом, державними інституціями та фронтом залежатиме, як швидко технологічні рішення масштабуватимуться там, де вони найбільше потрібні.
«Діалоги: бізнес та суспільство» — це простір, де чесна розмова між лідерами індустрії та лідерами громадянського суспільства стає інструментом реальних змін. Переконані, що такий діалог із повагою до складності моменту зараз потрібен Україні всередині. Тож продовжуємо формувати нові стандарти відповідального лідерства, нові сеи та нові точки перетину між бізнесом та небайдужими українцями.
Співпраця із Сергієм Стерненком також на цьому не завершується: попереду ще більше спільнодії.
P.S. Якщо ви вже прочитали цей текст до кінця, вашої русофобії має точно вистачити на додатковий донат: хочете — на rusoriz, а хочете — на шахедоріз.
