FutureTech MeetUp: AI First зібрав на прикладну розмову провідних українських AI-практиків — від лідерів великих продуктових компаній до фаундерів defence tech-стартапів.
Під час другої панелі сфокусувалися на індустрії, де швидкість змін, як і ставки, найвищі.
Дискусію про «AI в Defence Tech» модерувала виконавча директорка Diia.City United Наталія Микольська. А до розмови приєдналися Ярослав Ажнюк (Founder & CEO, The Fourth Law), Андрій Чулик (СЕО, Sine.Engineering), Данило Цьвок (СЕО, Defense AI Center «A1» при МОУ) та Клаус Хайслер (Head of Autonomy and Computer Vision, SkyFall).
Манхеттенський проєкт XXI століття
Ярослав Ажнюк називає те, що сьогодні відбувається в українському defence tech, Манхеттенським проєктом нашого часу.
Суть не в самій зброї, а у безпрецедентній мобілізації інтелекту, технологій та ресурсів заради виживання, і у кратному збільшенні спроможностей на полі бою.
Повністю автономний FPV-дрон збільшує бойову спроможність на порядки. Замість десяти тисяч пілотів дроном може користуватися мільйон військовослужбовців із мінімальним тренуванням — це у сто разів більше людей у системі.
До того ж, сьогодні Україна не просто адаптує чужі рішення, а створює нові світові стандарти. Ажнюк підкреслює:
Я використовую цю метафору не для того, щоб поплескати себе по плечу, а щоб нагадати: наш ворог теж цим займається. І ми не можемо програти в цій гонці.
Червоні лінії та «кнопочка пуск»
Друга наскрізна теза дискусії — автономність не скасовує етичних рамок, а робить їх інженерно складнішими. Усі учасники погодилися: фінальне рішення про ураження залишається за людиною. Але умовна кнопка пуск, як зауважив Ажнюк, існує на дуже різних рівнях. Її можна натиснути за 500 метрів від цілі, на базі або в штабі для запуску мільйона дронів одночасно.
Клаус Хайслер описав це з боку оператора: дрон автономно летить за радарним наведенням і самостійно виходить на ціль, але пілот підтверджує атаку — щоб уникнути випадкового вибору цілі. Женевські конвенції залишаються чинними, додав він:
Ми воюємо за наших людей, але й за наші ідеали.
Данило Цьвок нагадав про головний принцип: AI рекомендує, командир натискає і несе відповідальність. Звідси один із головних інженерних викликів його центру — побудувати у системі керування шар XAI (Explainable Artificial Intelligence), який не лише підкаже командиру варіанти рішень, а й обґрунтує підстави, на яких тому чи іншому варіанту варто довіряти.
Вузькі місця автономності
Про автономність часто говорять як про щось монолітне, ціле.
Андрій Чулик із Sine.Engineering пояснює: на практиці автономність складається із сотень дрібних завдань, які потрібно постійно та ітеративно вдосконалювати. Це звʼязок, навігація, керування роєм, компʼютерний зір та планування місій.
Компанія Sine.Engineering створює технологічний фундамент, що дозволяє українським виробникам дронів швидко масштабувати свої рішення. Те, що сьогодні робить Starlink, ще кілька років тому здавалося абсолютною фантастикою. Саме такі категоріальні зрушення, за словами Чулика, дають вирішальну перевагу на полі бою.
Клаус Хайслер розповів, як ці ж виклики виглядають зсередини конкретного продукту. Ефективність їхнього перехоплювача «шахедів» нещодавно зросла вдвічі.
Повний цикл ураження виглядає так: радар супроводжує ціль, дрон летить автономно, на фінальному етапі вмикається компʼютерний зір або радарне наведення, після чого відбувається автоматичний підрив. Кожен етап наразі реалізований частково.
Головне завдання інженерів SkyFall — звести все в єдиний безперервний процес та зібрати достатньо даних із реальних застосувань. За словами розробника, це виключно питання часу.
Данило Цьвок переконаний, що ключовим елементом сучасного defence tech стають «операційні системи війни». Це AI-помічники для командирів, які кардинально прискорюють ухвалення рішень та моделюють бойові сценарії на всіх рівнях.
Але для їхнього розвитку необхідно виконати два нагальних завдання:
- звести всі дані з різних систем у єдине «джерело правди»
- вирішити проблеми прозорості та відповідальності за рішення штучного інтелекту при виборі цілей
Що держава має зробити вже зараз
Модераторка Наталія Микольська запропонувала учасникам дискусії уявити себе на Ставці. У кожного була одна хвилина, щоб озвучити свої пропозиції вищому керівництву держави. Результатом стало чітке та прагматичне політичне меню:
- Ярослав Ажнюк виокремив три пріоритети. Україна має: побудувати глобальний бренд Defence Valley; відкрити експорт та створити адекватні правила для руху військової інтелектуальної власності; закуповувати ті продукти, які вже реально працюють на фронті.
- Андрій Чулик наголосив на проблемі планування. Технологічні компанії вже зараз планують свою роботу на два-три роки вперед. Натомість держава продовжує жити короткими тримісячними тендерами.
- Клаус Хайслер зробив акцент на стратегічних інвестиціях у науку та освіту. Тривалий час ця сфера отримувала мізерне фінансування, тому зараз в Україні критично мало молодих дослідників. Без фундаментальної бази вітчизняний defence tech просто не матиме на що спиратися через десять років.
- Данило Цьвок підсумував дискусію з економічної точки зору: унікальний український бойовий досвід потрібно монетизувати. Ми маємо створювати, тестувати та валідувати продукти виключно в Україні. Тоді як працювати та продаватися ці продукти мають на глобальному ринку.
Бліц: якою буде українська школа defence AI
За словами Ярослава Ажнюка, вже за п’ять років «українська школа defence AI» стане синонімом глобального центру оборонних інновацій. Так само, як свого часу Флоренція притягувала митців епохи Відродження, Голлівуд став центром кінематографу, а Кремнієва долина об’єднала розробників програмного забезпечення.
Андрій Чулик підтвердив цю думку, але з іншого ракурсу. Він переконаний, що Україна не є «новим Ізраїлем», адже ми самі стали новим глобальним центром оборонної індустрії. Більше того, сьогодні саме ізраїльські компанії переймають досвід в українських розробників, а не навпаки.
Клаус Хайслер зробив ставку на унікальні дані. Майбутні світові моделі штучного інтелекту тренуватимуть на масивах інформації, які Україна збирає на полі бою просто зараз. Водночас Данило Цьвок описав нашу перевагу трьома складовими: асиметрія, гнучка ітеративність та моментальний зворотний зв’язок із фронту.
Пріоритетні задачі
Не зважаючи на позитивні прогнози панелістів, кілька критичних завдань у галузі досі залишаються невирішеними для нашої держави:
- відкриття експорту
- системні закупівлі дієвих продуктів
- довгострокові інвестиції в науку й освіту
Український defence tech набрав такого темпу, який іншим країнам буде вкрай важко скопіювати чи перевершити. Втім, технологічна гонка триває, і Україна не має права її програти.
Читайте, як лідери технологічної екосистеми обговорили вплив штучного інтелекту на бізнес, освіту й оборону під час панельної дискусії «AI future vision: тренди та прогнози» за участі провідних експертів галузі. А також, перегляньте найцікавіше з виступу Дмитра Войтеха на FutureTech MeetUp: AI First, присвяченому проєкту RUKOPYS — першому в Україні відкритому розміченому датасету рукописного тексту, який має навчити штучний інтелект розпізнавати мільйони архівних рукописних документів і вирішити проблему технологічного суверенітету України у сфері ШІ.
Дякуємо
Наш FutureTech MeetUp: АІ-First відбувся завдяки підтримці надійних партнерів Diia.City United: AI HOUSE, IT SmartFlex та HPE by Sophela.
Щиро вдячні й усім друзям Спілки, які допомогли зробити цей вечір по-справжньому особливим: Дія.City, Ukrainian Startup Fund, American Chamber of Commerce in Ukraine, Ukrainian Corporate Governance Academy, Vuzoll, Challenger Accelerator, Radar Tech, De Novo, DOU, Defender Media, Marketer, dev.ua, AIN.UA, Tala Water, Underwood Brewery, Kyiv Kraut, Kombucha Wild, BOX Catering, Холдинг Шериф.
Diia.City United обʼєднує українські технологічні компанії, серед яких — лідери defence tech і dual-use, які сьогодні формують глобальний стандарт. Долучайтеся до Спілки →
