На виставці Своє.ІТ у Києві провели Diia.City United Q&A з Назарієм Курочко — серійним підприємцем, CEO GigaCloud, співзасновником Giga Group і учасником Стратегічної ради Спілки.
Назарій поділився своєю підприємницькою історією: від першого сайту для магазину мобільних телефонів у Луцьку до великої tech-групи, що сьогодні має для України стратегічне значення.
Досвід Назарія — справжній скарб для кожного, хто прагне масштабного успіху в tech-бізнесі. Тож ділимося ключовими інсайтами з розмови.
Перші гроші та перші уроки
Свої перші серйозні гроші Назарій заробив ще у школі — близько тисячі доларів за сайт для магазину мобільних телефонів. І це була не просто робота, а вже тоді підприємницький підхід.
Це був сайт для магазину мобільних телефонів. Тільки з’явився GSM, уявляєте? Я з Луцька, ще в 10-му класі школи. Розпаковував ті телефони, щось робив, щось продавав. І в нас був магазин в центрі міста. Я познайомився з власником і знайшов потребу — у них немає сайту,” — згадує Назарій.
Цікаво, що сайти робити він не вмів, але треба значить треба:
Пішов на курси, де вчили цьому. Там викладачу показав задачу і сказав — давайте на базі цього зробимо сайт для магазину. Я просто так теорії вчитись не хочу, треба практично одразу. Зробили цей сайт і я відбив гроші на курси — десь 500-700 доларів. — ділиться лайфхаком спікер.
Щоправда, тоді юний Назарій Курочко прогулював гроші ще швидше, аніж заробляв. Першого заробітку не стало вже наступними вихідними.
Київ, КПІ та пошук себе
Переїзд до Києва став новим етапом. Спочатку Назарій хотів стати програмістом, але швидко зрозумів, що університетське навчання — не його шлях.
Дуже хотів стати програмістом, розробником. Приїхав в КПІ і думав, що зараз я буду програмістом. Але там можна було стати тільки алкоголіком: підкидаємо монетку — якщо орел, то п’єш, якщо решка — п’єш, а якщо зависає у повітрі — йдеш на пари. — зізнається підприємець.
Зрозуміло, що така система навчання його не влаштовувала. Він хотів дійсно розвиватися, а не просто “відсидіти” університет. І через півтора року життя у столиці він прийняв рішення шукати роботу та влаштувався працювати системним адміністратором. Звісно, батьки Назара такий поворот не дуже підтримували.
Від СМС-розсилок до GigaTrans
Шлях до створення GigaTrans був не прямим. Назарій працював у сфері GSM, займався СМС-розсилками — у часи, коли таксі викликали через смс-ки.
Усі ці СМС, які вам приходили, ми відправляли — тисячі, мільйони цих СМСок. І один із наших клієнтів — це був Діма Дубровський (ред.: учасник нашої Стратегічної ради). Він зробив додаток і каже: не треба ваші есемески. Такий прилетів Чорний Лебідь і закінчилася історія з есемесками.
Але саме цей досвід, за словами Назара, несподівано дав йому глибоке розуміння ринку. І вже з цього розуміння поступово виросла ідея GigaTrans.
Інтуїція як інструмент підприємця
Одна з найцікавіших частин розмови — про поворотні точки у розвитку бізнесу. Відповідь Назарія здивувала багатьох у залі:
Я інтуїтивний менеджер і дуже часто опираюся на свої інтуїції. Звичайно, не завжди виходить, але це як їздити по забороненій полосі — хоч можна влетіти на штраф, але ти хздеш так кожен день, то поділивши штраф на всі дні виходить недорого. Розумієте?
Звучить, м’яко кажучи, нестандартно для великого бізнесу
Але Назарій пояснює, що інтуїція — це не гадання на кавовій гущі. Це навичка, яку можна тренувати:
Я завжди прислуховуюся, аналізую все. Іноді відкривається ресторан — я бачу одразу, що ніколи туди не піду, це не про успіх. І от вони два роки вони там мучаються, а потім закривають його. Тому розвивати інтуїцію — це класно, це корисно.
Тобто, інтуїція плюс аналіз — ось його формула.
Міжнародна експансія: без ілюзій
Коли розмова дійшла до міжнародної експансії, атмосфера у залі змінилася. Всі розуміли — зараз буде про щось важке і не найприємніше. Однак із цією реальністю рано чи пізно зіткнеться кожна амбіційна українська компанія. Тож Назарій був прямолінійним:
Ніхто вас там не чекає. Мінус пару мільйонів євро — цей урок коштує дуже дорого, але я добре його засвоїв.
Мільйони євро — це не жарт. Це реальна ціна помилок на міжнародних ринках. То чому ж так складно?
Все дуже залежить від продукту, — пояснює Назар — Зайти з недорогим продуктом на новий ринок легко: можна змусити споживача спробувати продукт за 10-20 гривень, як не сподобалось — не велика проблема. А от вийти з важким ентрепрайз-продуктом як cloud-сервіси — тут ідеться про побудову довіри, це дуже важко.
За його словами, переконати європейську компанію обрати українського постачальника софту — майже нереально.
Своє.ІТ: Місія — змінити майндсет
Розповідаючи про організовану ним щорічну виставку Своє.ІТ, Назарій підкреслив його соціальну важливість:
Це про те, що треба міняти майндсет. Багато людей тут збирається. У нас є багато власників бізнесу, керівників, які навіть не знають, що в них якийсь російський продукт працює. Їм взагалі це не цікаво.
Назарій пояснює, що створив виставку Своє.ІТ для того, щоб талановиті українські розробники, які роблять круті продукти, мали можливість достукатись до таких керівників. Події на кшталт Своє.ІТ стають містком у таких ситуаціях.
Я думаю, що своє ІТ виконує дуже класну функцію, тому що потрібно боротися з комплексом меншовартості. У нас був такий принцип: все, що закордонне — класне, а у нас — ну такоє. І така завжди історія була, ділиться головний організатор найбільшої виставки українського софту Своє.ІТ.
Цифровий суверенітет — це про безпеку, а не про патріотизм
Однією з найважливіших тем нашої розмови, як і всієї виставки, було питання цифрового суверенітету.
Тут Назарій нагадав усім епізод з нещодавніх новин, коли нове керівництво США заблокувало передачу Україні супутникових знімків від Maxar.
Уявляєте, якби це був не Maxar, а Google Cloud? Щоб наші клаудні рішення знаходилися під контролем Держдепу. І весь доступ до даних наших громадян, реєстри… Навіть метро не працювало б, і Дія теж — багато чого… В нас зараз серйозна гібридна війна йде. І нам треба це все балансувати.
Він розуміє комерційні реалії, та своє обурення адресує в першу чергу державним структурам — які далі продовжують використовувати іноземні та навіть російські програмні рішення.
Має бути щось на законодавчому рівні, щоб сама держава показувала приклад — впевнений Назарій.
І з ним неможливо не погодитись — для вирішення таких критичних системних питань в українському tech створювалась та існує наша Спілка. Адже досі існує багато на перший погляд дрібних нюансів, які неочевидно, але щоденно та прямо загрожують національній безпеці всієї країни.
Ми прагнемо об’єднати якомога більше небайдужих технологічних компаній для посилення спільного голосу індустрії — аби влада почала чути і більше ніколи не мала проблеми зі слухом.
Спілка Diia.City United продовжує серію Q&A — сесій з учасниками нашої Стратегічної ради, де досвідчені підприємці діляться своїми думками, порадами та інсайтами з tech-спільнотою.
Наступна така зустріч для наших учасників відбудеться вже зовсім скоро! І вона буде дуже особливою, тож слідкуйте за нашими новинами — не прогавте.
