29 жовтня учасники Diia.City United зустрілись онлайн із Ольгою Володіною, головою Агентства індустріального розвитку «Зроблено в Україні».

Держава впроваджує різноманітні механізми підтримки українських виробників. Та чи є у планах схожі можливості для українського технологічного бізнесу? Це питання підвисло в повітрі.

Наприклад, ідея нарахування кешбеку за перехід на українські ІТ-рішення за моделлю «Зроблено в Україні» могла би надати споживачам бенефіти на перших етапах. Однак застосувати кешбек до SaaS-продуктів чи моделі підписок наразі технологічно складно, оскільки чинна програма орієнтована на фізичні товари (в упаковках зі штрих-кодами).

Тема підтримки державою українських технологічних компаній набуває актуальності на тлі анонсованої заборони на використання в Україні програмних продуктів та сервісів країни-агресора.

Пряник замість батога: як заохотити бізнес відмовитись від ворожого ПЗ 

Проговорили положення законопроєкту №13505, що має очистити нашу країну від ворожих програмних продуктів та сервісів до 2030 року.

Представники компаній-учасниць підкреслили два ключові занепокоєння щодо запропонованого в законопроєкті механізму:

  • Ризик тиску з боку держави: законопроєкт надає СБУ широкі повноваження для перевірок, що може бути використано як привід для тиску на бізнес.
  • Відсутність мотивації: пропозиції сфокусовані на контролі та покаранні, але не передбачають жодних стимулів для компаній, які мають перейти на нове ПЗ.

Учасники підкреслили: головна проблема — це 1С, яка для багатьох компаній є цілісною екосистемою, на якій побудований весь облік, особливо податковий. До того ж, ціле покоління бухгалтерів виросло на 1С.

На думку спільноти, без суттєвої державної мотивації (фінансової, консалтингової, освітньої) примусовий перехід компаній на інші ІТ системи неможливий. Щоб уникнути удару по бізнесу, учасники запропонували альтернативний поступовий підхід, що базується на стимулах.

Інформування та планування

  • Створити державний реєстр ворожого ПЗ.

«Українські розробники не потребують реклами від держави, але їм потрібна допомога в чіткій ідентифікації ворожого ПЗ і поширення серед потенційних користувачів — особливо, враховуючи ребрендинг, за допомогою якого розробки активно мімікрують під українські чи європейські рішення», — додав Ігор Стольницький, співзасновник компанії «Хорошоп».

  • Розробити поетапну дорожню карту переходу.
  • Сформувати реєстр рекомендованих українських програмних продуктів-замінників у кожній сфері.

Фінансова мотивація

  • Запровадити бонуси та компенсації для бізнесу, що переходить на український софт.
  • Розглянути грантові програми для розробників щонайменше у критичних напрямках (наприклад, податковий та фінансовий облік).

Освітня підтримка

  • Інвестувати в навчання персоналу та інтегрувати українські продукти у програми вищих навчальних закладів. Технологічні компанії точково співпрацюють з ВНЗ та вже готові інвестувати в системну та чітку державну стратегію.
  • Забезпечити бізнес консалтингом та готовими рішеннями для переходу.

У підсумку

Технологічний бізнес готовий до переходу на українське ПЗ, але очікує від держави зваженої політики, заснованої на мотивації, чітких правилах та підтримці, а не на тотальному контролі.

Diia.City United дякує всім учасникам за залученість. 

 

Спілка продовжує збирати зворотний зв’язок від технологічних компаній-учасниць, щоб представити спільну позицію продуктового сектору й чітко аргументувати потребу розробки збалансованого законодавства у співпраці з державою. 

Пишіть ваші пропозиції на пошту legal@diiacityunited.org чи streams@diiacityunited.org