Український Defence Tech перестають сприймати як стартап-феномен воєнного часу. Сьогодні це стала індустрія з унікальним R&D, перевіреними у боях продуктами та стратегічною вагою для безпеки Європи. Наші виробники готові до масштабування і ладні бути надійними постачальниками не лише для Сил Оборони, але й для армій країн-партнерів.
Та чи готова Європа інтегрувати україніські рішення у свою безпекову архітектуру на рівних правах — з відповідним розподілом капіталу, прибутків та прав на інтелектуальну власність?
Відповіді на це питання шукали у другій частині Ukraine Tech Day — сайд-івенту Спілки напередодні Ukraine Recovery Conference 2026 у Ґданську.
До панелі «Global Security Lab: Ukraine as a Tech Frontier» долучились: Ганна Гвоздяр, радниця міністра оборони України; Денис Гурак, співзасновник MITS Capital; Наталія Шаповал, керівниця KSE Institute; та Орест Токач, керівник напрямку технологій подвійного призначення та стратегічних галузей при Директораті «Служба України» Європейської комісії.
Модерувала розмову Анна Бабич, виконавча партнерка AEQUO.
Чи було «українське диво»
Те, що сталося з українською оборонкою після 2022 року, часто називають дивом. Денис Гурак не погоджується. Він нагадав, що фундамент для такого стрибка наша країна вибудовувала задовго до повномасштабного вторгнення:
Україна історично була науково-дослідною базою та виробником компонентів. Наші інженери мають десятирічний досвід впровадження складних рішень, просто зараз у них немає часу (через війну) реалізувати цей потенціал.
Справжній виклик для України зараз — зовсім не брак компетенцій:
Європа має позбутися своїх упереджень щодо України як країни «третього світу». Це має бути партнерський підхід.
Він звернув увагу на потребу в нових юридичних інструментах, які прискорять інтеграцію українських гравців на ринок Європи. Пропозиція Гурака — створити для Defence-сектору окрему, загальноєвропейську юридичну форму чи юридичну особу, що допоможе зняти низку питань щодо юрисдикції та прав на інтелектуальну власність.
Build with Ukraine: чому «купити технологію» не працює
Радниця Міністра оборони України Ганна Гвоздяр представила стратегічне бачення розвитку українського ОПК та його інтеграції з міжнародними партнерами.
Зараз у нас буде більше угод формату G2G — це насамперед спосіб, у який ми можемо передавати знання і допомагати будувати архітектуру використання певного продукту.
Гвоздяр пояснила, чому логіка «купити технологію й перенести її в іншу країну» не працює у defence tech. За кожним продуктом — ціла система: військові, які вміють із ним працювати, дані, софт, радари, тактики застосування та постійний цикл оновлень. Без цієї інфраструктури жодне сильне рішення не працюватиме ефективно.
Саме тому модель Build with Ukraine така важлива для Украни. Програма передбачає спільне виробництво, обмін знаннями та партнерства, де цінність створюється спільно з українськими компаніями:
Build with Ukraine — це коли ми можемо створювати щось разом. Я думаю, що Німеччина на сьогодні є найкращим прикладом такої співпраці, оскільки вона готова вкладати у це кошти, — розповіла Гвоздяр.
За умовами Build with Ukraine Україна не просто продає продукт партнерам, а разом із ними будує архітектуру його застосування, масштабування та інтеграції у ширші оборонні системи.
Європейські інвестиції
Окремий фокус дискусії — доступ українського Defence Tech до європейського капіталу.
Орест Токач підкреслив, що подходи ЄС суттєво змінююься: нещодавно ухвалена позика для підтримки України на €90 млрд передбачає €60 млрд на закупівлю оборонного озброєння.
Він також нагадав, що програму Ukraine Facility відкрили для dual-use технологій. У квітні була підписана перша угода на €160 млн, що має розблокувати до €400 млн фінансування через українські банки.
Технології подвійного призначення в Україні — це велика економічна можливість, — вважає Токач.
Крім того, представник Європейської комісії розповів, що наразі триває підготовка спільних програм за участі польського банку BGK, чеського NRB, а також французьких та фінських фінансових інституцій.
Зрушення очевидні: інвестиції в українську оборонну індустрію дедалі частіше розглядають як частину економічної стратегії та довгострокової інтеграції України до ЄС.
Наталія Шаповал підкріпила цей висновок даними. За оцінками KSE Institute, українське оборонне виробництво зросло з приблизно $3 млрд у 2023 році до близько $13 млрд у 2025-му.
Ринок технологій подвійного призначення оцінюють ще приблизно у $5,5 млрд, а кількість компаній, що виробляють компоненти, — у 3 400. В Україні діє близько 150 спільних з європейцями підприємств у цій ніші.
Це вже не ринок кількох великих гравців, а динамічна екосистема малих та середніх компаній, значна частина яких виросла з українського ІТ.
Досвід — український, а капітал?
Попри помітні кроки країн‑партнерів, приватний капітал працює за іншими правилами.
Співзасновник і CEO MITS Capital Перрі Бойл під час виступу різко розкритикував те, як міжнародна бізнес-спільнота й інвестори взаємодіють з українським оборонним сектором. Він говорив прямо:
Я не хочу їздити на конференції з відновлення України (URC), поки росія все ще окуповує 20% території України. Я хочу бути на конференції з поразки росії в Україні.
Бойл наголосив: Україна сьогодні виробляє більше гаубиць, ніж усі країни НАТО разом, а отже, — справді має потужну індустріальну базу.
Цю тезу підтвердив і несподіваний інсайт від ведучого вечора — бізнес‑репортера The Kyiv Independent Домініка Калвервелла: торік українські виробники випустили 4,5 мільйона дронів, тоді як обсяг виробництва США склав близько 300 тисяч за той самий період.
За оцінкою Перрі Бойла, масштабування української оборонної індустрії вимагає приблизно $10 млрд — значно менше за суми, які на хвилі інтересу до війни в Україні залучають окремі європейські DefTech‑гравці.
Контекст: MITS Capital — учасник Diia.City United, американо-українська інвестгрупа, що вкладається в українські технології оборонного та подвійного призначення. Торік фонд інвестував $3,74 млн в українську DefTech-компанію Tencore. Компанія-учасниця Спілки виробляє роботизовані логістичні платформи TerMIT. Це був перший випадок, коли міжнародний фонд інвестував в українську юрисдикцію напряму. Підписання угоди відбулося на сцені URC 2025 у Римі.
Технології, що повертають до життя
Окремою частиною Ukraine Tech Day став виступ Ольги Руднєвої, співзасновниці та CEO Superhumans Center.
Superhumans — це всеукраїнський сучасний центр воєнної травми, що спеціалізується на протезуванні, реконструктивній хірургії, реабілітації та психологічній підтримці постраждалих від війни дорослих і дітей з 2022 року
За три роки Superhumans Center виписав понад 5 000 пацієнтів і залучив понад $120 млн. За словами Руднєвої, лише за перший рік роботи Україна отримала стільки ж складних випадків, скільки США за весь період воєн в Іраку та Афганістані.
Технології війни стрімко змінюються — і разом із ними змінюється характер травм. Через домінування дронів більшає поранень верхньої частини тіла. Це створює нові виклики для медицини, реабілітації, протезування та системи довгострокового відновлення.
Водночас Україна накопичує унікальні дані та протоколи роботи з новітніми воєнними травмами. Світ уже приїздить в Україну не лише допомагати, а й вчитися.
Саме тому Superhumans разом із Українським Червоним Хрестом та МОЗ працює над концепцією Національного центру воєнної травми в Києві.
Ольга Руднєва звернулась до технологічних компаній із конкретним запитом допомогти реалізувати три ключові складові проєкту:
- Розробка дата-компоненти: створення системи для збору та аналізу даних, що допоможе фіксувати зміну характеру поранень.
- Прогнозування потреб: розрахунок того, які саме матеріальні та людські ресурси знадобляться країні через 2–5 років для подолання наслідків вторгнення.
- Монетизація унікального досвіду: розробка моделі, за якою Україна зможе ділитися експертизою зі світом (наприклад, для реагування на надзвичайні ситуації чи урагани) і отримувати від цього вигоду.
Сьогодні Україна має досвід, важливий не лише для власної системи охорони здоров’я, а й для глобальної медицини, кризового реагування та майбутньої безпекової архітектури.
Що далі
Головний висновок цієї частини Ukraine Tech Day: український defence tech уже довів свою цінність. Наступний етап — масштабування.
Попит на оборонні та dual-use інновації не зникне після завершення війни, адже російська загроза залишатиметься фактором безпеки для всієї Європи.
Для українських виробників це означає перехід від швидкого воєнного масштабування до системного промислового зростання. Для цього потрібні капітал, інтеграція в європейські ланцюги постачання, захист IP, розвиток компонентної бази, спільні з Європою підприємства та постійний цикл інновацій.
Україна вже довела, що здатна швидко створювати, тестувати й масштабувати рішення в умовах найскладнішої війни сучасності. Тепер ця спроможність має стати частиною європейської безпекової інфраструктури — на партнерських умовах.
Залучення капіталу, масштабування та інтеграція до ЄС: читайте, як урядовці, інвестори та бізнес окреслили майбутнє українського технологічного сектору під час панелі «Open Dialogue: New Horizons for Ukraine-EU Tech Partnerships and Investment» на URC 2026.
Організатори: Diia.City United
Партнери події: Ukraine-Moldova American Enterprise Fund, KSE Institute, Kyivstar, Digital Association Lewiatan, MITS Capital, Skyfall, TAF Industries, Aequo, Sine.engineering.
За підтримки Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Міністерства цифровізації Республіки Польща.
Бажаєте отримати доступ до таких ексклюзивних заходів? Приєднуйтесь до технологічної бізнес-асоціації Diia.City United: заповнюйте форму членства або пишіть нам на електронну адресу members@diiacityunited.org
