12 серпня Diia.City United зібрала лідерів компаній-учасниць на закриту зустріч «Діалоги з владою» з Олександром Борняковим. Це була перша розмова Борнякова з технологічним бізнесом після його призначення головою наглядової ради Фонду розвитку інновацій, який об’єднує Brave1 та Український фонд стартапів.
Разом із CEO Brave1 Андрієм Гриценюком та COO кластера Іриною Заболотною команда представила систему, яка сьогодні проводить оборонні технології від ідеї до фронту за лічені тижні.
Водночас учасники розмови чітко окреслили три системні бар’єри для подальшого зростання сектору — експортні обмеження, відсутність єдиної методики оцінювання локалізації та брак економічних даних, на які бізнес і держава можуть спиратися під час ухвалення рішень.
Від ідеї до фронту за кілька тижнів
Brave1 вибудував два взаємопов’язані контури підтримки оборонних технологій: грантовий і закупівельний.
У межах грантової програми розробник сам визначає необхідну суму — від 500 тис. до 8 млн грн залежно від рівня готовності рішення. Для проривних технологій працює окремий інструмент, до якого автори концепцій можуть подаватися ще до створення прототипу.
Паралельно Brave1 проводить конкурси під конкретні технічні завдання. Команда вже завершила дев’ять таких конкурсів, а ще 14 планує запустити до кінця року. Серед ключових напрямів варто виокремити ракети, морські платформи, штучний інтелект, вибухові речовини, а в перспективі — навіть гуманоїдних роботів та аеротаксі.
Другий контур охоплює закупівлі. За перший рік роботи Brave1 Market у поєднанні із системою єБалів військові підрозділи замовили техніки на $1 млрд. Зараз щомісячний обсяг замовлень становить близько $100 млн.
Команді вдалося скоротити строк від замовлення до отримання техніки з шести місяців до восьми-дев’яти днів, а кількість верифікованих уражень від початку року зросла приблизно вдвічі.
Показовим є кейс із дистанційним керуванням. Рік тому Brave1 запустив відповідну програму, щоб віддалити пілотів від лінії зіткнення. Сьогодні такі рішення стали фактичним стандартом, конкуренція на ринку суттєво зросла, тому окреме грантове стимулювання напряму вже не потрібне.
Для державної програми це важливий показник зрілості, адже успіх вимірюється не лише обсягом отриманих грантів, а й моментом, коли ринок починає розвиватися самостійно.
До бюджетних коштів додається міжнародне фінансування
Brave1 дедалі активніше працює як точка входу для європейських і натовських інструментів фінансування.
Кластер уже розподіляє між українськими виробниками перший грант ЄС обсягом понад €3 млн. Паралельно держава створила окремий фонд для розвитку компонентної бази.
Саме у день нашої зустрічі стартував прийом заявок на програму DefTech Forges у межах BraveTech EU. До участі розробники можуть подавати технології рівня TRL 4+, дедлайн — 6 вересня.
Незалежна група військових і технічних експертів відбере 40 рішень для офлайн-випробувань. Шість переможців отримають по €120 тис., а надалі вони зможуть перейти до тестування з Європейським оборонним агентством і претендувати на грант до €750 тис. Крім того, наприкінці липня Brave1 разом із НАТО запустив програму UNITE.
Експортна невизначеність може коштувати компаніям половини оцінки
Інвестиції в український defence tech стрімко та кратно зростають останніми роками. Обережний прогноз на поточний 2026 рік — близько $300 млн.
Проте українські компанії досі отримують значно нижчі оцінки, ніж іноземні бізнеси з аналогічними технологіями. Команди, які зараз залучають капітал, відкрито говорять про дисконт у 30–50%. Головною причиною такого тренду є невизначеність щодо можливості експортувати продукцію та масштабувати бізнес за межами України.
Показовий приклад — ринок дронів-перехоплювачів, який значною мірою сформувався завдяки українським розробкам. Коли країни Перської затоки почали шукати такі технології, українські виробники не змогли отримати необхідні дозволи.
Контракти дісталися іноземним компаніям. Частина з них використовувала український досвід у власному позиціонуванні, але не мала співставного бойового підтвердження.
Постанова Кабінету Міністрів №875, яка набула чинності 8 липня, мала розблокувати експортний механізм. Однак на практиці він досі не запрацював.
Основні перешкоди мають технічний і регуляторний характер. Зокрема, неврегульованим залишається питання зарахування плати за адміністративну послугу: компанії не можуть спрямувати кошти ані до бюджету району, в якому зареєстровано близько 80% українських defence tech-компаній, ані до спеціального фонду.
Для повноцінного запуску механізму необхідно ухвалити щонайменше сім підзаконних актів — від визначення переліку країн до формування переліку критичних видів озброєння.
Цивільні технології потребують окремої підтримки
Оборонні інновації закономірно отримують основну увагу міжнародних партнерів. Це помітно і за обсягами фінансування: спільний цивільний проєкт з європейським партнером становить €1 млн, тоді як оборонні програми вже оперують десятками мільйонів євро.
Водночас значну частину валютної виручки та іноземних інвестицій Україні продовжують забезпечувати саме цивільні технологічні компанії.
Зараз Український фонд стартапів проходить перезавантаження в межах Фонду розвитку інновацій. До кінця серпня команда планує винести на розгляд наглядової ради грантову програму для виробників протезів та біопротезів. Наступним пріоритетним напрямом мають стати супутникові технології.
Що має відбутися далі?
Україна вже побудувала один із найшвидших контурів, який проводить оборонну технологію від розробки до випробування та постачання. Держава також навчилася фінансувати цей процес із кількох джерел — бюджету, європейських програм і натовських інструментів.
Наступний етап — дати українським компаніям можливість масштабувати перевірені рішення на зовнішні ринки.
Для цього необхідно запустити дієвий експортний механізм, узгодити методику оцінювання локалізації та сформувати економічну модель впливу сектору. Паралельно потрібен окремий і співмірний трек підтримки цивільних технологій.
Бізнес-спілка Diia.City United об’єднує 240+ учасників. У нашій спільноті — технологічні стартапи, великі продуктові tech-компанії та глобальні венчурні фонди. Спілка створює додаткові можливості для розвитку технологічного сектору в Україні та забезпечує прямий діалог бізнесу з тими, хто ухвалює рішення.
Бажаєте мати доступ до таких ексклюзивних подій Diia.City United? Долучайтеся до Спілки!
